ОБЛОКИ, КІВ,
Облоки, ків, м. мн. = Оболоки. Буйний вітер, розгонь хмари, облоки очисть. Чуб. V. 2. Сидить Господь Ісус Христос на святих облоках. Грин. ІІІ. 148.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 15.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ОБЛОМИТИ, МЛЮ, МИШ, →← ОБЛОЖИТИСЯ, ЖУ́СЯ, ЖИШСЯ,